приходити
прихо́дити
-джу, -диш, недок., прийти, прийду, прийдеш, док.
1》 куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з'являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки.
|| Відвідувати кого-небудь, бувати десь, у когось, робити візит.
|| Звертатися куди-небудь, до когось із певним проханням, клопотанням і т. ін.
|| за чим, по що, для чого, а також з інфін. Прибувати куди-небудь, з'являтися десь, у когось із певною метою.
|| Повертатися звідки-небудь.
|| Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь; підходити.
|| Відвідувати школу, лекції, заняття тощо; бувати, з'являтись (у школі, на лекціях, заняттях тощо).
|| Поповнювати собою склад чого-небудь; прибувати, додаватися.
|| Перебиратися куди-небудь, до когось жити; переселятися.
|| З'являтися на якій-небудь території під час воєнних дій, здіснення військових операцій.
2》 тільки 3 ос. Прибувати куди-небудь відповідно до складеного графіка, узвичаєного порядку, попередньої домовленості і т. ін. (про транспортні засоби).
3》 тільки 3 ос. Доставлятися до місця призначення за вказаною адресою; надходити.
|| Передаватися, доставлятися до місця виконання (про наказ, розпорядження тощо); надходити.
4》 тільки 3 ос. Поширюючись, ставати відомим де-небудь, комусь (про вісті, чутки і т. ін.).
5》 тільки 3 ос. Наставати, наближатися, розпочинатися (про час, пору року, певний стан, життєві обставини, події тощо).
|| Відбуватися, здійснюватися.
|| Починатися, виявлятися значною мірою де-небудь (про явища природи).
Прийшла пора — настав час.
Приходить кінець — а) (чому) щось закінчується, наближається до кінця; б) (кому) для когось настає останній момент, кінець, загибель.
6》 тільки 3 ос. Виникати, з'являтися (про думки, почуття тощо).
|| Поставати в уяві. Приходити на думку.
7》 у (в) що, рідко до чого. Опинятися, виявлятися в певному душевному або фізичному стані. Приходити в норму. Приходити до згоди. Приходити до пам'яті. Приходити на допомогу.
8》 до чого, рідко у що. Зусиллями, напруженою діяльністю і т. ін. досягати чого-небудь бажаного, жаданого, вимріяного і т. ін. Приходити до висновку. Приходити до влади.
9》 розм. Ставати чиїм-небудь надбанням, чиєюсь власністю; діставатися.
|| У картярській грі – діставатися з колоди (про карти).
10》 у що, перен. Починати діяльність у якій-небудь галузі; братися до якоїсь справи.
11》 до чого, перен. Зустрічати яку-небудь подію, знаменну дату і т. ін. певними досягненнями.
12》 кому, безос., розм. Випадати комусь бути ким-небудь унаслідок певних обставин; подобати, личити.
|| рідко. Бути необхідним; доводитися.
Значення в інших словниках
- приходити — прихо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приходити — Прибувати <�пішки>, о. притупувати, притьопувати, придибувати; (до кого) потикатися, відвідувати кого, показувати <�появляти> очі кому; (додому) повертати|ся|; (близько) підходити; (- вісті) надходити; (- час) НАСТАВАТИ... Словник синонімів Караванського
- приходити — [приеходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
- приходити — ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док. 1. куди, до кого – чого і без дод. Ідучи, з'являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки. Словник української мови у 20 томах
- приходити — По журбі приходить радість. В житті все змінюється, і після журби приходить радість. Приповідки або українсько-народня філософія
- приходити — вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму. Ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін. Скінчилася громадянська війна. Життя поступово входило в норму (Г. Фразеологічний словник української мови
- приходити — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- приходити — Прихо́дити, -хо́джу, -хо́диш, -хо́дять; прихо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приходити — ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док. 1. куди, до кого — чого і без додатка. Йдучи, з’являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки. Словник української мови в 11 томах
- приходити — Приходити, -джу, -диш сов. в. прийти, йду́, йдеш, гл. 1) Приходить, прійти. Коли це приходить до його лисичка та й питає. Рудч. Ск. І. 23. Прийшов до його отаман його, бере за рученьку, жалує його. н. Словник української мови Грінченка