приходити

ПРИХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПРИЙТИ́, прийду́, при́йдеш, док.

1. куди, до кого – чого і без дод. Ідучи, з'являтися десь, у когось; прибувати куди-небудь, до когось пішки.

Приходила [Марина] якось святками в село і хвалилася, що як у місті служити, то й кращого не треба (Панас Мирний);

Настирливо чекав Гнат приходу секретаря і вже навіть почав гніватись, що той не приходить (Григорій Тютюнник);

Коли Христина прийшла на панський луг, дівчата й молодиці ще не громадили: чекали, щоб раннє сонце визбирало росу (М. Стельмах);

// Відвідувати кого-небудь, бувати десь, у когось, робити комусь візит.

– Моя мама не зовсім здорова сьогодні... В неї ще зранку болить голова... Приходьте ж до нас частіше! – запросила Маруся Ломицького (І. Нечуй-Левицький);

– Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Марто! Марто! Ти знаєш, хто завтра прийде до мене на студії? (М. Коцюбинський);

На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач. Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар);

* Образно. Плинуть кращі літа і назад не прийдуть... (М. Зеров);

// Звертатися куди-небудь, до когось з певним проханням, клопотанням і т. ін.

Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини – єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи, рубцювали людське серце (М. Стельмах);

// за чим, по що, для чого, також з інфін. Прибувати куди-небудь, з'являтися десь, у когось з певною метою.

– Приходь до нас розговітись (Г. Квітка-Основ'яненко);

Юзя даремно турбувалась, – Дарка по спідницю не приходила (Леся Українка);

Люди прийшли за допомогою. Україну визволяти треба! (О. Довженко);

Весь аул прийшов ховати Ісай-пашу (З. Тулуб);

// Повертатися звідки-небудь.

Роман частенько приходив додому напідпитку (І. Нечуй-Левицький);

Вночі стало йому гірше .. А Соломія не приходила (М. Коцюбинський);

І з поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м'яти (М. Рильський);

// Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь; підходити.

Забродчики підходили до його [отамана] рядком, і він складав їм на спину й плечі полотнища мережі. Один одходив, приходив другий, і незабаром потяглось рядком до моря десять чоловіка [чоловік], несучи довгу мережу на плечах (І. Нечуй-Левицький);

Як захоче коза сіна, то до воза прийде (приказка);

Прийшла [пані] просто до дзеркала, повернулась двічі, так і зашуміло по покоєві, як сухе листя (Марко Вовчок);

// Відвідувати школу, лекції, заняття тощо; бувати, з'являтися (в школі, на лекціях, заняттях тощо).

Звичаї в гімназії дуже прості і вільні, – найбільша кара: заборонити на скільки днів приходити в гімназію (Леся Українка);

[Санько:] Ти, Мишко, сперше [спершу] в школу приходь, хай там читати тебе научать... (С. Васильченко);

// Поповнювати собою склад чого-небудь; прибувати, додаватися.

– Здається, підмога чортам [бандитам] прийшла! – знову неспокійно промовив Бондар, дослухаючись до глухого дзвону землі (М. Стельмах);

// Перебиратися куди-небудь, до когось жити; переселятися.

– Згадай, який прийшов до мене, Що ні сорочки не було (І. Котляревський);

– Прийде милий в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко);

Інше тепер стрітила Оленка Павла Піддубня, як прийшов він у кохану його сем'ю [сім'ю] (П. Куліш);

// З'являтися на якій-небудь території в ході воєнних дій, здіснення військових операцій.

– Візьми хоч і Якима: як приходили денікінці, то він мою куму Ольгу трохи на той світ не відправив (Григорій Тютюнник);

З вишнього кінця села чути було: – Люди! Виходьте на вулицю, вже наші прийшли! (М. Томчаній).

2. тільки 3 ос. Прибувати куди-небудь відповідно до складеного графіка, узвичаєного порядку, попередньої домовленості і т. ін. (про транспортні засоби).

До станції було недалеко, а поїзд приходив тільки надвечір (Л. Смілянський);

На початку жовтня прийшла в Раїм оказія. Сюди вона приходила разів три-чотири на рік, тому дожидали її з особливим нетерпінням (З. Тулуб);

Підвода до Ворохти, яку я замовив по телеграфу, не прийшла, і я мусив ночувати в Ворохті (М. Коцюбинський).

3. тільки 3 ос. Доставлятися до місця призначення за вказаною адресою; надходити.

Приходить з Дону бумага: чи є, мов, у вас такий і такий козак Остап Хрущ? (Панас Мирний);

Пошта, як він уже довідався, приходить сюди тільки раз на місяць з оказією (З. Тулуб);

Сподіваємось, що наша посилка прийде ще не занадто пізно (Леся Українка);

– Никаноре, ти ж нам ще п'ять рублів за садибу недодав, – тремтить жіночий голос... – Хіба, гадаєш, я забувся? Поштою, сестро, вишлю тобі. Прийдуть в Сибір, як знахідка буде (М. Стельмах);

// Передаватися, доставлятися до місця виконання (про наказ, розпорядження тощо); надходити.

– Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Григорій Тютюнник);

Од матушки-цариці, Таки із самої столиці. Прийшов указ лоби голить (Т. Шевченко);

На другий же таки день прийшла загадка: зносити Омелькову й Стецькову хату, що прилягали городами до панського двору (Панас Мирний).

4. тільки 3 ос. Поширюючись, ставати відомим де-небудь, комусь (про вісті, чутки і т. ін.).

Приходили вісті й про геройство Марусяка, про деталі його нападів (Г. Хоткевич);

Чутки приходять у село, мов довгождані свята, і розхлюпуються наївною красою легенд і вірою в те, що таки щось робиться зверху для хлібороба (М. Стельмах);

Незабаром прийшла звістка, що Петро помер (М. Коцюбинський).

5. тільки 3 ос. Наставати, наближатися, розпочинатися (про час, пору року, певний стан, життєві обставини, події тощо).

Лихе швидко приходить, а поволі відходить (приказка);

Приходить весна (М. Коцюбинський);

Скоїлося лихо, біда прийшла на молодого Кармеля (Марко Вовчок);

Нарешті прийшов день нашого від'їзду (П. Колесник);

Роман і зараз не дочув дівочого слова. Невже тепер, коли жадане щастя само прийшло до нього, він більше нічого не почує? (М. Стельмах);

// Відбуватися, здійснюватися.

– Не для того, Тимофію, революція прийшла, щоб наші діти тільки худобу уміли за повід смикнути (М. Стельмах);

// Починатися, виявлятися значною мірою де-небудь (про явища природи).

Наприкінці літа, як і напровесні, знову приходять в цей край і вітри, і вихри, і .. бурі... (О. Гончар).

6. тільки 3 ос. Виникати, з'являтися (про думки, почуття тощо).

До неї мрії і мари Приходили в сні й наяву (В. Бичко);

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра);

Вона лежала і сподівалася, що воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (М. Коцюбинський);

Він звучно поцілував батьківську руку, як маленький, хоч і було в нього шість бойових орденів. Так прийшла радість (О. Довженко);

// Поставати в уяві.

І приходять спогади до мене, Наче з дому я одержав лист (Л. Дмитерко);

Коли він умирав, до нього завжди приходили не бруд і кров війни, а напливала в буйній празниковій обнові земля (М. Стельмах).

7. у (в) що, рідко до чого. Опинятися, виявлятися в певному душевному або фізичному стані.

Чудовою здалась українська пісня всім студентам з далеких країв..! Всі її слухали, всі приходили в екстаз (І. Нечуй-Левицький);

Я просто в одчай приходжу (М. Коцюбинський);

Як виглянув в вікно зненацька, Прийшов Латин в великий страх (І. Котляревський).

8. до чого, рідко у що. Зусиллями, напруженою діяльністю і т. ін. досягати чого-небудь бажаного, жаданого, вимріяного і т. ін.

Юнак хоче бути досвідченим і старішим, а прийшовши до цього всього, жагуче бажає повернути наївні, нерозумні дні (Ю. Яновський).

9. розм. Ставати чиїм-небудь надбанням, чиєюсь власністю; діставатися.

Що легко прийде, то легко піде (Номис);

Тяжку втрату в домашньому господарстві Йонька зустрів ніби спокійно: “Як прийшло, так і пішло”, – говорив він домашнім (Григорій Тютюнник);

Цілу ніч він проплакав з злості і рішився ніколи не заглядати до їх у хату і ніколи нічого не прохати, бо все те, що не прийде від їх – перейде через мужичі руки, омужичиться (Панас Мирний);

// У картярській грі – діставатися з колоди (про карти).

Старий Вейвода витягнув другу сімку і так її залишив. – Тепер прийде туз або десятка, – злобно сказав трактирник (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

10. у що, перен. Починати діяльність у якій-небудь галузі; починати працювати в якійсь царині.

З кожним кроком ширився літературний рух у Харкові, з'являлись нові імена майстрів слова, приходила в літературу талановита молодь (з газ.);

Я ходив гордий і навіть, пам'ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики. Я ніби забув, для чого я прийшов у кіно (О. Довженко);

Поява книги Юрія Збанацького [“Таємниця Соколиного бору”] свідчить, що в літературу, і зокрема в літературу для юнацтва, прийшов новий талановитий письменник (Ю. Смолич).

11. кому, безос., розм. Випадати комусь бути ким-небудь унаслідок певних обставин; подоба́ти, личити.

– Скільки я не роздумувала, як то не розбирала, не приходить мені бути панею (Г. Квітка-Основ'яненко);

// рідко. Бути необхідним; доводитися.

Коли прийшло вже спускати гріб у могилу, страх було дивитися на Юрішка (Г. Хоткевич).

Бере́ / взяла́ (прийшла́) хіть див. хіть;

Вступа́ти (прихо́дити, сіда́ти і т. ін.) / вступи́ти (прийти́, сі́сти і т. ін.) на престо́л (на трон) див. вступа́ти¹;

(1) Прийти́ в розо́р – стати непридатним.

У господарстві то те, то друге в розор прийшло... Клопочися коло його... так і пройде вік, так і заскніє життя! (Панас Мирний);

Прийшла́ пора́ див. пора́;

(2) Прихо́дити / прийти́ до перекона́ння (до пе́вності) – переконуватися, ставати певним в чомусь.

Люба мамочко! .. Пан Дерижанов, що дуже наглядав за мною увесь сей час, прийшов до переконання, що се у мене істерія (Леся Українка);

Тут я теж прийшов до певності, що мені нема чого вчити цього вирлоокого Хаїма. Усю гімназіальну премудрість .. він знав сто раз краще самого мене (Г. Хоткевич);

(3) Прихо́дити / прийти́ на шлях чого – починати діяти або розвиватися в певному напрямку.

Не всі центрально- та східноєвропейські країни безболісно приходять на шлях демократичного розвитку (з газ.);

(4) Прихо́дить / прийшла́ (при́йде) че́рга:

а) (кому) для когось виникає необхідність (щось робити).

Не люблю нічого сентиментального, – каже Сев, коли приходить йому черга говорити, – а жінкам подобаються такі речі (Ю. Яновський);

б) настає час для чогось.

Все ж я до того була дівка, як дівка, думала, не вік же дівувати? Прийде й до мене черга... (Панас Мирний);

Прийшла черга й на ню [жінку], що вона зовсім подобріла (Л. Мартович);

(5) У (в) ста́рість прихо́дити / прийти́ – те саме, що До ста́рості дохо́дити (дійти́, дожива́ти, дожи́ти) (див. дохо́дити).

Все записуй в серці молодому, Буде це як знахідка тобі, Коли в старість прийдеш, як додому, Як у гавань тиху по плавбі!.. (М. Рильський).

◇ Вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму див. вхо́дити;

(6) До мо́ви прихо́дити / прийти́ – відновлювати здатність говорити.

[Мавка:] Я ще до мови не прийшла, як він схопивсь на рівні ноги (Леся Українка);

Дохо́дити (прихо́дити) / дійти́ (прийти́) [до] ви́сновку (ду́мки) див. дохо́дити;

Ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) [в го́лову (до голови́)] див. ду́мка;

(7) [І] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде кому і без дод. – хто-небудь зовсім не думає, не гадає (про щось перев. неймовірне).

Про те, що я можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (П. Панч);

Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, й поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І. Нечуй-Левицький);

Покрили мертве збите поле, немовби чорна сарана! Чорна сарана... Більш красномовний образ і в голову не прийде (І. Волошин);

Іти́ / прийти́ на ду́мку див. іти́;

Іти́ (прихо́дити) з мече́м див. іти́;

Іти́ (прихо́дити) / прийти́ з пови́нною див. іти́;

Наста́в (прийшо́в, уда́рив) час див. час;

Пливти́ (плисти́, іти́, текти́ і т. ін.) / припливти́ (приплисти́, прийти́, притекти́ і т. ін.) до рук (у ру́ки) див. плисти́;

(8) Прийти́ до душі́ (д) див. прихо́дитися;

(9) Прийти́ до по́мки:

а) повернутися до свідомості; опритомніти.

Після кофію [кави] я зовсім прийшла до помки (Панас Мирний);

б) опам'ятатися, заспокоїтися.

Від того страху вона ніяк не прийде до помки, не знає, де ходить, що робить (Панас Мирний);

(10) Прийти́ до сло́ва – спромогтися або дістати можливість сказати що-небудь, висловитися.

Здивовані християни не встигають прийти до слова (Леся Українка);

Ґава під впливом тих слів, мов кропивою попечений, і собі ж схопився на рівні ноги і замахав руками, але Вовкун не дав йому прийти до слова (І. Франко);

Короп прийшов до слова: – Чекай-чекай, Грицю, ти говориш ні се ні те (Л. Мартович);

(11) Прийти́ (приї́хати, поспі́ти і т. ін.) на шапкобра́ння – з'явитися запізно, наприкінці, коли всі присутні розходяться.

– Але, Фесю, їй-богу, ми прийдемо до церкви на святе “шапкобрання”! Вбирайся мерщій! (І. Нечуй-Левицький);

[Параска:] Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву (І. Карпенко-Карий);

(12) Прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т. ін.):

а) (кому, з інфін.) хто-небудь надумав вирішив зробити щось (про плани, дії і т. ін.).

Йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко);

Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник);

б) (кому і без дод.) з'явитися, виникнути або подуматися про що-небудь (про думки, здогади і т. ін.).

О зміні [про зміну] годин і о їх порядку [про їх порядок] не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Г. Хоткевич);

Раптом Соломія зупинилась і мало не зомліла од страшної думки. Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський);

в) (кому) згадатися, пригадатися.

Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як... (Марко Вовчок);

(13) Прийти́ / прихо́дити в се́бе:

а) повернутися до свідомості після непритомності, наркозу і т. ін.

Останнє вприскування прийшлось дуже тяжко, я насилу прийшла в себе і вже більш не дам робить експериментів (Леся Українка);

Після операції хвора прийшла в себе через кілька годин (із журн.);

б) опам'ятатися, заспокоїтися, отямитися (після страху, хвилювання і т. ін.).

Усі кинулись, поторопіли. Поки прийшли в себе, до їх [до них] убігає Пріська (Панас Мирний);

// повернутися до звичайного, спокійного життя.;

Прихо́дити до се́бе.

– Від тої ночі я почав приходити до себе (І. Франко);

(14) Прийти́ / прихо́дити до па́м'яті (до тя́ми, до тя́мку і т. ін.):

а) (тільки док.) опам'ятатися, заспокоїтися (після збентеження, хвилювання і т. ін.).

Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам'яті прийшла, схопилась – уже нема, далеко, тільки пил слідом клубочиться (Марко Вовчок);

Стара так перелякалася, що й досі не могла прийти до пам'яті (П. Автомонов);

На якусь мить навіть непритомнієш у польоті, приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями – глядь: є швидкість! (О. Гончар);

Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий голос: “Гаряча голова...” (Ю. Бедзик);

б) усвідомивши хибність своєї поведінки, повернутися до нормального способу життя; отямитися.

– Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає. Прийшов до пам'яті. Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (І. Цюпа);

(15) Прийти́ / прихо́дити на (у) світ (в життя́) – народитися.

Відколи Гапка прийшла на світ, Мартоха злагодніла [злагідніла] до чоловіка (Леся Українка);

Сам Амор Діонин, кажуть, серед нив прийшов у світ (М. Зеров);

Батько новонародженого був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук (О. Гончар);

(16) Прихо́дити / прийти́ в літа́ – досягати зрілого віку;

(17) Прихо́дити / прийти́ до зго́ди – налагоджувати стосунки між собою, взаєморозуміння.

Раптом почувся галас з лісу. То корчмарі сварилися, бо кожен з них хотів бути старшим і не могли прийти до згоди (з казки);

(18) Прихо́дити / прийти́ до здоро́в'я – ставати здоровим; одужувати.

Чим більше я приходив до здоров'я, тим частіше я завважував тривожний, неспокійний вираз на дідовім лиці (І. Франко);

(19) Прихо́дити / прийти́ до па́м'ятку – те саме, що Прийти́ / прихо́дити до па́м'яті (до тя́ми, до тя́мку і т. ін.) (див. прихо́дити).

Баронеса прийшла до хати, впала на канапу і мало не зомліла, тільки при помочі спирту та різних оцтів прийшла до пам'ятку (Леся Українка);

Прийшовши до пам'ятку, вона перехрестилася (Панас Мирний);

(20) Прихо́дити / прийти́ до ро́зуму – ставати розумним, кмітливим, розважливим і т. ін.

От і почав наш горобчик до розуму приходити, – годі сваритися! (Леся Українка);

// ставати старшим, дорослішим, досягати певного віку.

Кожній дитині він [батько] справляв примірник Біблії, коли та [дитина] приходила до розуму (М. Грушевський);

Прихо́дить (настає́) / прийшо́в (наста́в) край (кіне́ць) див. край¹;

(21) Прихо́дить (прихо́дила) / прийшла́ (при́йде) смерть – хтось помирає (помирав, помер, помре).

– Як же мені важко! Чи се смерть моя приходить!.. (Марко Вовчок);

Не глядячи на Одарчині сльози, молитви, смерть не приходила (Панас Мирний);

Він думав: “Я старий .. Прийде незабаром смерть і разом зо мною покладе в домовину і мою думку...” (М. Коцюбинський);

Сон наляга́є і т. ін. / налі́г (найшо́в і т. ін.) на кого; Сон прихо́дить / прийшо́в див. сон¹;

У тропі́ (тропо́ю) іти́ (ступа́ти, прибіга́ти і т. ін.) / піти́ (прийти́, прибі́гти і т. ін.) див. іти́.