1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приходитися

прихо́дитися

-диться, недок., прийтися, прийдеться, док.

1》 до кого – чого. Повністю відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; підходити, пасувати.

|| Підходити кому-небудь за розміром.

|| Стосуватись або зачіпати когось (своїм змістом, спрямуванням і т. ін.).

Прийтися до лиця — пасувати, личити.

Прийтися до пари — підійти один одному.

2》 Розміщуватися на якомусь місці, перев. на одному рівні з чимсь.

|| Влучати по кому-, чому-небудь (перев. про не зовсім точно розрахований удар і т. ін.).

3》 на що. Збігатися в часі з чим-небудь, випадати на час якоїсь події, на якийсь період і т. ін.

4》 Припадати на кого-небудь, діставатися комусь (внаслідок розподілу і т. ін.).

5》 кому, безос. Зазнавати чогось (тяжкого, неприємного і т. ін.); діставатися кому-небудь.

|| Вимагати великих затрат енергії, коштів і т. ін.; коштувати, обходитися.

|| Бути доведеним до якогось стану (перев. тяжкого, розпачливого).

6》 безос., з інфін. Мати нагоду, можливість; траплятися

7》 тільки док. Вийти, трапитися якимсь чином.

Приходиться до діла — треба діяти, робити щось.

8》 тільки недок., безос. Годитися, подобати, личити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приходитися — прихо́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приходитися — ПРИХО́ДИТИСЯ, диться, недок., ПРИЙТИ́СЯ, при́йде́ться, док. 1. до кого – чого. Повністю відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; підходити, пасувати. – Дак ти ж спершу оженись! – пожартував Зінько. – Коли ж ні одна не приходиться до мене!... Словник української мови у 20 томах
  3. приходитися — прийти́ся до душі́ (до смаку́) кому. Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т. ін.; сподобатися комусь (перев. про що-небудь). Якщо робота прийшлася до душі, людина .. віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Фразеологічний словник української мови
  4. приходитися — ВИПАДА́ТИ кому, також безос. (внаслідок певних обставин ставати чиїмсь обов'язком, роботою тощо), ПРИПАДА́ТИ, ПРИХО́ДИТИСЯ, ЛУЧА́ТИСЯ діал. — Док.: ви́пасти, припа́сти, прийти́ся, лучи́тися. Словник синонімів української мови
  5. приходитися — ПРИХО́ДИТИСЯ, диться, недок., ПРИЙТИ́СЯ, при́йдеться, док. 1. до кого — чого. Повністю відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; підходити, пасувати. — Дак ти ж спершу оженись! — пожартував Зінько. — Коли ж ні одна не приходиться до мене!... Словник української мови в 11 томах