причепливий

Приче́пливий, -а, -е

Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причепливий — приче́пливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. причепливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. причепливий — рідко причіпливий, -а, -е. 1》 Надмірно вимогливий до кого-, чого-небудь; прискіпливий. || У якому, під час якого виявляється посилена увага до найменших дрібниць. 2》 зневажл. Занадто надокучливий, набридливий. || Власт. причепі (див. причепа I 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. причепливий — ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛИВИЙ, а, е. 1. Надмірно вимогливий до кого-, чого-небудь; прискіпливий. Причепливий і надмірно ретельний професор Войтинський ганяв його, як говорили студенти, в два кінці (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. причепливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
  6. причепливий — Приче́пливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. причепливий — ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛИВИЙ, а, е. 1. Надмірно вимогливий до кого-, чого-небудь; прискіпливий. Причепливий і надмірно ретельний професор Войтинський ганяв його, як говорили студенти, в два кінці (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах