1. Великий тлумачний словник сучасної мови

причепливий

приче́пливий

рідко причіпливий, -а, -е.

1》 Надмірно вимогливий до кого-, чого-небудь; прискіпливий.

|| У якому, під час якого виявляється посилена увага до найменших дрібниць.

2》 зневажл. Занадто надокучливий, набридливий.

|| Власт. причепі (див. причепа I 2)). Причеплива думка.

3》 рідко. Який легко причіплюється (у 1 знач.) до чого-небудь; чіпкий.

|| перен. Те саме, що заразливий 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причепливий — приче́пливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. причепливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. причепливий — ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛИВИЙ, а, е. 1. Надмірно вимогливий до кого-, чого-небудь; прискіпливий. Причепливий і надмірно ретельний професор Войтинський ганяв його, як говорили студенти, в два кінці (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. причепливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
  5. причепливий — Приче́пливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. причепливий — ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ, рідко ПРИЧІ́ПЛИВИЙ, а, е. 1. Надмірно вимогливий до кого-, чого-небудь; прискіпливий. Причепливий і надмірно ретельний професор Войтинський ганяв його, як говорили студенти, в два кінці (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах
  7. причепливий — Приче́пливий, -а, -е Навязчивый, придирчивый. Левиц. Пов. 146. Словник української мови Грінченка