1. Словник української мови Грінченка

причмелити

Причмели́ти, -лю, -лиш

гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причмелити — причмели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причмелити — ПРИЧМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, розм. Приголомшити, спантеличити. Звістка причмелила хлопця. Словник української мови у 20 томах
  3. причмелити — Причмели́ти, -мелю́, -мели́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)