1. Словник української мови у 20 томах

причмелити

ПРИЧМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, розм.

Приголомшити, спантеличити.

Звістка причмелила хлопця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причмелити — причмели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. причмелити — Причмели́ти, -мелю́, -мели́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. причмелити — Причмели́ти, -лю, -лиш гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк. Словник української мови Грінченка