приштукувати

Приштукува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Придѣлать, приладить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приштукувати — приштукува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приштукувати — див. приштуковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приштукувати — ПРИШТУКУВА́ТИ див. приштуко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. приштукувати — ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. Словник синонімів української мови
  5. приштукувати — ПРИШТУКУВА́ТИ див. приштуко́вувати. Словник української мови в 11 томах