приштукувати

ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец. (так, щоб шов був непомітний); ПІДТО́ЧУВАТИ (наскрізною строчкою); ПІДШИВА́ТИ (знизу, з вивороту); ПІДМЕ́ТУВАТИ (метаючи). — Док.: пришити, приточи́ти, доточи́ти, надста́вити, приста́вити, пристрочи́ти, наштукува́ти, приштукува́ти, підточити, підши́ти, підмета́ти. Позавчора Дарка ходила на горище пришити петлю до чохла (Ірина Вільде); — Проворний, бігати вмієш?.. — запитав у Миколи хазяїн обмундирувальної майстерні. — Будеш приточувати вушка до чобіт... (з газети); — Каблуки там та халяву пристрочити, підошву прилагодити — це в мене, як яєчко, виходило (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приштукувати — приштукува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приштукувати — див. приштуковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приштукувати — ПРИШТУКУВА́ТИ див. приштуко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. приштукувати — ПРИШТУКУВА́ТИ див. приштуко́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. приштукувати — Приштукува́ти, -ку́ю, -єш гл. Придѣлать, приладить. Словник української мови Грінченка