пробайдикувати
Пробайдикува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Пробаклушничать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробайдикувати — пробайдикува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пробайдикувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 неперех. Байдикувати якийсь час. 2》 перех., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробайдикувати — ПРОБАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Байдикувати якийсь час. Учителька вже знає – не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець (Ю. Збанацький). 2. що і без прям. дод., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- пробайдикувати — Пробайдикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пробайдикувати — ПРОБАЙДИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. неперех. Байдикувати якийсь час. Учителька вже знає — не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець (Збан., Старший брат, 1952, 63). 2. перех., перен. Байдикуючи, нерозумно втратити що-небудь. Словник української мови в 11 томах