проберегти
Проберегти́, -режу, -же́ш
гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. І. 64.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проберегти — проберегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проберегти — ПРОБЕРЕГТИ́, жу́, же́ш, док., що. Стерегти якийсь час. Став берегти той сад і проберіг три дні (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах