проберегти

ПРОБЕРЕГТИ́, жу́, же́ш, док., що.

Стерегти якийсь час.

Став берегти той сад і проберіг три дні (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проберегти — проберегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проберегти — Проберегти́, -режу, -же́ш гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. І. 64. Словник української мови Грінченка