проберегти
ПРОБЕРЕГТИ́, жу́, же́ш, док., що.
Стерегти якийсь час.
Став берегти той сад і проберіг три дні (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проберегти — проберегти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проберегти — Проберегти́, -режу, -же́ш гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. І. 64. Словник української мови Грінченка