пробрехати
Пробреха́ти, -шу́, -шеш
гл.
1) Лгать извѣстное время.
2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробрехати — пробреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пробрехати — -ешу, -ешеш, док., розм. 1》 Поширити брехливу чутку. 2》 Брехати (у 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробрехати — ПРОБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., розм. 1. Поширити брехливу чутку. 2. Брехати (у 2 знач.) якийсь час. Усю ніч Рябко пробрехав, – мабуть вовка чув (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- пробрехати — ПРОБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., розм. 1. Поширити брехливу чутку. 2. Брехати (у 2 знач.) якийсь час. Усю ніч Рябко пробрехав, — мабуть вовка чув (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах