1. Словник української мови в 11 томах

пробрехати

ПРОБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., розм.

1. Поширити брехливу чутку.

2. Брехати (у 2 знач.) якийсь час.

Усю ніч Рябко пробрехав, — мабуть вовка чув (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробрехати — пробреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пробрехати — -ешу, -ешеш, док., розм. 1》 Поширити брехливу чутку. 2》 Брехати (у 2 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробрехати — ПРОБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., розм. 1. Поширити брехливу чутку. 2. Брехати (у 2 знач.) якийсь час. Усю ніч Рябко пробрехав, – мабуть вовка чув (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. пробрехати — Пробреха́ти, -шу́, -шеш гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк. Словник української мови Грінченка