1. Словник української мови Грінченка

пробудити

Пробуджувати, -джую, -єш

сов. в. пробудити, -джу, -диш, гл. = збуджувати, збудити. Перенесу ключі не побрязкуючи, пробуджу милого не доторкуючи. Мет. 26.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробудити — пробуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробудити — див. пробуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробудити — ПРОБУДИ́ТИ див. пробу́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. пробудити — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. пробудити — ПРОБУДИ́ТИ див. пробу́джувати. Словник української мови в 11 томах