1. Словник української мови Грінченка

пробігти

Пробіга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл.

1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв.

2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробігти — пробі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробігти — [проуб’ігтие] проб'іжу, проб'іжиш, проб'іжиемо, проб'іжиете; нак. проб'іжи, проб'іж'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. пробігти — див. пробігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пробігти — ПРОБІ́ГТИ див. пробіга́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пробігти — (аж) мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т. ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  6. пробігти — БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил., ПРОЛІТА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  7. пробігти — ПРОБІ́ГТИ див. пробіга́ти. Словник української мови в 11 томах