пробідувати
Пробідувати, -ду́ю, -єш
гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробідувати — пробідува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробідувати — -ую, -уєш, док. Бідувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробідувати — ПРОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бідувати якийсь час. Ціле життя пробідував [Юра] у бутинах, на інших свої сили витратив (А. Крушельницький); Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою... Не прожила, а пробідувала (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
- пробідувати — ПРОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бідувати якийсь час. Ціле життя пробідував [Юра] у бутинах, на інших свої сили витратив (Круш., Буденний хліб.., 1960, 189); Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою… Не прожила, а пробідувала (Чорн., Пісні.., 1958,3). Словник української мови в 11 томах