1. Словник української мови в 11 томах

пробідувати

ПРОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бідувати якийсь час.

Ціле життя пробідував [Юра] у бутинах, на інших свої сили витратив (Круш., Буденний хліб.., 1960, 189);

Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою… Не прожила, а пробідувала (Чорн., Пісні.., 1958,3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробідувати — пробідува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробідувати — -ую, -уєш, док. Бідувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробідувати — ПРОБІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бідувати якийсь час. Ціле життя пробідував [Юра] у бутинах, на інших свої сили витратив (А. Крушельницький); Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою... Не прожила, а пробідувала (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  4. пробідувати — Пробідувати, -ду́ю, -єш гл. Пробѣдствовать нѣкоторое время. Словник української мови Грінченка