пробілити

Пробіли́ти

см. пробілювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробілити — пробіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробілити — див. пробілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробілити — ПРОБІЛИ́ТИ див. пробі́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. пробілити — ПРОБІЛИ́ТИ див. пробі́лювати. Словник української мови в 11 томах