пробілювати
Пробілювати, -люю, -єш
сов. в. пробілити, -лю́, -лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробілювати — пробі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробілювати — -юю, -юєш, недок., пробілити, -білю, -білиш, док., перех. 1》 Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни. 2》 Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробілювати — ПРОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., що. 1. Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни. 2. Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор. Словник української мови у 20 томах
- пробілювати — ПРОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех. 1. Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни. 2. Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор. Словник української мови в 11 томах