провинен
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е
Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провинен — прови́нен прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- провинен — див. провинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провинен — ПРОВИ́НЕН див. прови́нний. Словник української мови у 20 томах
- провинен — ПРОВИ́НЕН див. прови́нний. Словник української мови в 11 томах