1. Словник української мови Грінченка

проворкуватий

Проворкува́тий, -а, -е

= проворний. Черниг. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проворкуватий — ПРОВОРКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Моторний, швидкий, вправний. Словник української мови у 20 томах