проворкуватий
ПРОВОРКУВА́ТИЙ, а, е, діал.
Моторний, швидкий, вправний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проворкуватий — Проворкува́тий, -а, -е = проворний. Черниг. г. Словник української мови Грінченка