проворненький
ПРОВОРНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до прово́рний.
Ївзі й нужди мало: проворненька, веселенька, скрізь мотається (Г. Квітка-Основ'яненко);
Вона встала, проворненькою ходою пішла до вікна, взяла з одвірка половину виплетеної панчохи з дротами (І. Нечуй-Левицький);
Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав Та якось у сільце й попав (Л. Глібов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проворненький — проворне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- проворненький — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- проворненький — -а, -е. Пестл. до проворний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проворненький — ПРОВОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до прово́рний. Ївзі й нужди мало: проворненька, веселенька, скрізь мотається (Кв.-Осн., II, 1956, 303); Вона встала, проворненькою ходою пішла до вікна, взяла з одвірка половину виплетеної панчохи з дротами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах