проголити
Проголити
см. проголювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проголити — проголи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проголити — див. проголювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проголити — ПРОГОЛИ́ТИ див. прого́лювати. Словник української мови у 20 томах
- проголити — ПРОГОЛИ́ТИ див. прого́лювати. Словник української мови в 11 томах