проголити

Проголити

см. проголювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проголити — проголи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проголити — див. проголювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проголити — ПРОГОЛИ́ТИ див. прого́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. проголити — ПРОГОЛИ́ТИ див. прого́лювати. Словник української мови в 11 томах