прожог

Прожог, -гу

м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожог — -у, ч., діал. Стремління, поривання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прожог — ПРОЖО́Г, у, ч., діал. Навальність, швидкість, рвучкість. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах