прожог

ПРОЖО́Г, у, ч., діал.

Навальність, швидкість, рвучкість.

Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожог — -у, ч., діал. Стремління, поривання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прожог — Прожог, -гу м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129. Словник української мови Грінченка