1. Словник української мови у 20 томах

прожога

ПРОЖО́ГА, присл., рідко.

Те саме, що прожо́гом.

Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожога — присл., рідко. Те саме, що прожогом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прожога — ПРОЖО́ГА, присл., рідко. Те саме, що прожо́гом. Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Мирний, І, 1954, 158). Словник української мови в 11 томах