прожогом
ПРОЖО́ГОМ, присл.
1. Стрімголов.
Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (С. Васильченко);
Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Леся Українка);
Христина прожогом вибігає надвір, а Левко поволеньки виходить за нею (М. Стельмах);
* Образно. Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Ю. Смолич);
// Дуже швидко, миттю.
Прожогом вириває [Настя] ключі з Марусиних рук (І. Нечуй-Левицький);
Надія прожогом підхопилась (Яків Баш).
2. розм. Зараз же, відразу.
Не знайшовши броду, не лізь прожогом у воду! (прислів'я);
// Одним духом.
Піднеси їм склянку води, вони або й губів не вмочать, або всю прожогом видудлять (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прожогом — прожо́гом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- прожогом — пр., стрілою, дуже швидко, миттю, притьмом, сов. стрімголов, стрімко; зараз же, одразу, негайно; одним духом; безоглядно; п! СПРОЖОГУ. Словник синонімів Караванського
- прожогом — див. раптом; спересердя Словник синонімів Вусика
- прожогом — присл. 1》 Стрімголов. || Дуже швидко, миттю. 2》 розм. Зараз же, відразу. || Одним духом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прожогом — ВІДРА́ЗУ (у той же час, дуже швидко після чогось), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), ЗА́РАЗ, ЗА́РАЗ ЖЕ, МОМЕНТА́ЛЬНО, НЕГА́ЙНО, ПРОЖО́ГОМ (ПРОЖО́ГА рідше), ПРЯ́МО, НАРА́З, В ОДИ́Н РАЗ, ТУТ ЖЕ, ПРИТЬМО́М (ПРИТЬМА́) розм. Словник синонімів української мови
- прожогом — Прожо́гом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прожогом — ПРОЖО́ГОМ, присл. 1. Стрімголов. Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (Вас., II, 1959,119); Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- прожогом — Прожо́гом нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у. Словник української мови Грінченка