1. Словник синонімів Караванського

прожогом

пр., стрілою, дуже швидко, миттю, притьмом, сов. стрімголов, стрімко; зараз же, одразу, негайно; одним духом; безоглядно; п! СПРОЖОГУ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожогом — прожо́гом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прожогом — див. раптом; спересердя Словник синонімів Вусика
  3. прожогом — присл. 1》 Стрімголов. || Дуже швидко, миттю. 2》 розм. Зараз же, відразу. || Одним духом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прожогом — ПРОЖО́ГОМ, присл. 1. Стрімголов. Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (С. Васильченко); Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Леся Українка); Христина прожогом вибігає надвір... Словник української мови у 20 томах
  5. прожогом — ВІДРА́ЗУ (у той же час, дуже швидко після чогось), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), ЗА́РАЗ, ЗА́РАЗ ЖЕ, МОМЕНТА́ЛЬНО, НЕГА́ЙНО, ПРОЖО́ГОМ (ПРОЖО́ГА рідше), ПРЯ́МО, НАРА́З, В ОДИ́Н РАЗ, ТУТ ЖЕ, ПРИТЬМО́М (ПРИТЬМА́) розм. Словник синонімів української мови
  6. прожогом — Прожо́гом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прожогом — ПРОЖО́ГОМ, присл. 1. Стрімголов. Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (Вас., II, 1959,119); Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. прожогом — Прожо́гом нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у. Словник української мови Грінченка