1. Словник української мови в 11 томах

прожогом

ПРОЖО́ГОМ, присл.

1. Стрімголов.

Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (Вас., II, 1959,119);

Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Л. Укр., II, 1951, 203);

Христина прожогом вибігає надвір, а Левко поволеньки виходить за нею (Стельмах, І, 1962, 606);

*Образно. Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Смолич, І, 1947, 111);

// Дуже швидко, миттю.

Прожогом вириває [Настя] ключі з Марусиних рук (Н.-Лев., II, 1956, 465);

Надія прожогом підхопилась (Баш, На.. дорозі, 1967, 63).

2. розм. Зараз же, відразу.

Не знайшовши броду, не лізь прожогом у воду! (Укр.. присл.., 1955, 178);

Буржуазія, бач, не сподівалась, що конгрес [оборони культури] буде діяти прожогом і конкретно (Тич., III, 1957, 34);

// Одним духом.

Піднеси їм склянку води, вони або й губів не вмочать, або всю прожогом видудлять (Рудь, Гомін.., 1959, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожогом — прожо́гом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прожогом — пр., стрілою, дуже швидко, миттю, притьмом, сов. стрімголов, стрімко; зараз же, одразу, негайно; одним духом; безоглядно; п! СПРОЖОГУ. Словник синонімів Караванського
  3. прожогом — див. раптом; спересердя Словник синонімів Вусика
  4. прожогом — присл. 1》 Стрімголов. || Дуже швидко, миттю. 2》 розм. Зараз же, відразу. || Одним духом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прожогом — ПРОЖО́ГОМ, присл. 1. Стрімголов. Прожогом летить [Петро] з гори, підстрибуючи і підковзуючись (С. Васильченко); Декотрі свині кидаються прожогом в ворота, інші збиваються купами по кутках (Леся Українка); Христина прожогом вибігає надвір... Словник української мови у 20 томах
  6. прожогом — ВІДРА́ЗУ (у той же час, дуже швидко після чогось), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), ЗА́РАЗ, ЗА́РАЗ ЖЕ, МОМЕНТА́ЛЬНО, НЕГА́ЙНО, ПРОЖО́ГОМ (ПРОЖО́ГА рідше), ПРЯ́МО, НАРА́З, В ОДИ́Н РАЗ, ТУТ ЖЕ, ПРИТЬМО́М (ПРИТЬМА́) розм. Словник синонімів української мови
  7. прожогом — Прожо́гом, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прожогом — Прожо́гом нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у. Словник української мови Грінченка