прозвати
Прозвати, -ся
см. прозивати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозвати — прозва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прозвати — див. прозивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прозвати — ПРОЗВА́ТИ див. прозива́ти. Словник української мови у 20 томах
- прозвати — НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок. Словник синонімів української мови
- прозвати — ПРОЗВА́ТИ див. прозива́ти. Словник української мови в 11 томах