прозвати

Прозвати, -ся

см. прозивати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозвати — прозва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прозвати — див. прозивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозвати — ПРОЗВА́ТИ див. прозива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прозвати — НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. прозвати — ПРОЗВА́ТИ див. прозива́ти. Словник української мови в 11 томах