прозивка
Прози́вка, -ки
ж.
1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457.
2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозивка — прози́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прозивка — -и, ж., зах. 1》 Глузливе прізвисько. 2》 Лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прозивка — ПРОЗИ́ВКА, и, ж., діал. 1. Глузливе прізвисько. 2. Лайливе слово. Словник української мови у 20 томах