прозивка

Прози́вка, -ки

ж.

1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457.

2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозивка — прози́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прозивка — -и, ж., зах. 1》 Глузливе прізвисько. 2》 Лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозивка — ПРОЗИ́ВКА, и, ж., діал. 1. Глузливе прізвисько. 2. Лайливе слово. Словник української мови у 20 томах