прозивка
ПРОЗИ́ВКА, и, ж., діал.
1. Глузливе прізвисько.
2. Лайливе слово.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозивка — прози́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прозивка — -и, ж., зах. 1》 Глузливе прізвисько. 2》 Лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прозивка — Прози́вка, -ки ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457. Словник української мови Грінченка