прозивка

ПРОЗИ́ВКА, и, ж., діал.

1. Глузливе прізвисько.

2. Лайливе слово.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозивка — прози́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прозивка — -и, ж., зах. 1》 Глузливе прізвисько. 2》 Лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прозивка — Прози́вка, -ки ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457. Словник української мови Грінченка