1. Словник української мови Грінченка

прозірний

Прозірний, -а, -е

1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104.

2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152.

3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц.

4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозірний — прозі́рний прикметник прозорий прозірни́й прикметник проникний для зору Орфографічний словник української мови
  2. прозірний — див. прозорий; світлий Словник синонімів Вусика
  3. прозірний — I прозірн`ий-а, -е. В який (крізь який) можна проникнути зором. II проз`ірний-а, -е. Те саме, що прозорий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прозірний — ПРОЗІРНИ́Й, а́, е́. У який (крізь який) можна проникнути зором. ПРОЗІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що прозо́рий 1. З берегом хвиля прозірна шуткує, Ластиться наче до його вона (І. Манжура); Березневого неба глибінь прохолодна й прозірна (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  5. прозірний — ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ (ПРОЗО́РЧАСТИЙ), ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙ поет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. прозірний — Прозірни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прозірний — ПРОЗІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що прозо́рий 1. З берегом хвиля прозірна шуткує, Ластиться наче до його вона (Манж., Тв., 1955, 102); Березневого неба глибінь прохолодна й прозірна (Перв., І, 1958, 216). ПРОЗІРНИ́Й, а́, е́. В який (крізь який) можна проникнути зором. Словник української мови в 11 томах