1. Словник синонімів української мови

прозірний

ПРОЗО́РИЙ (який вільно пропускає крізь себе світло, просвічує наскрізь), ПРОЗІ́РЧАСТИЙ (ПРОЗО́РЧАСТИЙ), ПРОЗІ́РНИЙ, ПРОЗО́РИСТИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ, Я́РИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ, КРИШТА́ЛЬНИЙ поет., ПРОСВІ́ТЧАСТИЙ заст.; ТОНКИ́Й (не густий, з невеликою щільністю); АЖУ́РНИЙ (перев. про плетені, різьблені тощо вироби); ЯСНИ́Й (перев. про воду). Ходив (Андрій) далеко до озер — сидіть любив там на траві й дивитись ранком у глибінь прозорих вод, на дно живе (Т. Осьмачка); Смужечкою тяглась (річка) проміж зеленими луками, десь туди попід села, повиті прозірчастим маревом (Олена Пчілка); Вона йшла під руку з гвардійцем, убрана в блакитну прозорчасту сукню (Леся Українка); З берегом хвиля прозірна шуткує (І. Манжура); Ромен болотяний Досяг межі хисткої оболоні — І сріблом скрізь розсипавсь цвіт рясний На синьому прозористому лоні (М. Старицький); — Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов); Зсучу свічку з воску ярого (пісня); З рипінням в'їжджала схилом мису водовозна діжка, розхлюпуючи кришталеві цівки води (З. Тулуб); У сонне, криштальнеє море Вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка); Небо голубе і чисте, і вода голуба, просвітчаста (Марко Вовчок); Над тишею холодних, сизих площ Висить, як звук, тонкий і рівний дощ (М. Бажан); Ми тихо переходили над стрімкою і ажурною аркою мосту (Т. Масенко); Він.. пив ясну воду з зелених криниць при дорозі (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозірний — прозі́рний прикметник прозорий прозірни́й прикметник проникний для зору Орфографічний словник української мови
  2. прозірний — див. прозорий; світлий Словник синонімів Вусика
  3. прозірний — I прозірн`ий-а, -е. В який (крізь який) можна проникнути зором. II проз`ірний-а, -е. Те саме, що прозорий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прозірний — ПРОЗІРНИ́Й, а́, е́. У який (крізь який) можна проникнути зором. ПРОЗІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що прозо́рий 1. З берегом хвиля прозірна шуткує, Ластиться наче до його вона (І. Манжура); Березневого неба глибінь прохолодна й прозірна (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  5. прозірний — Прозірни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прозірний — ПРОЗІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що прозо́рий 1. З берегом хвиля прозірна шуткує, Ластиться наче до його вона (Манж., Тв., 1955, 102); Березневого неба глибінь прохолодна й прозірна (Перв., І, 1958, 216). ПРОЗІРНИ́Й, а́, е́. В який (крізь який) можна проникнути зором. Словник української мови в 11 томах
  7. прозірний — Прозірний, -а, -е 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. Щог. Сл. 104. 2) Отъ сглазу происходящій. Мил. М. 51, 40, 57. Пристріти.... прозірнії. Мнж. 152. 3) Зрительный. Прозірна труба. ЗОЮР. II. 53. Рк. Левиц. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка