проквилити

Проквилити

см. проквиляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проквилити — проквили́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проквилити — див. проквиляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проквилити — ПРОКВИЛИ́ТИ див. проквиля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. проквилити — ЯЧА́ТИ (перев. про птахів — жалібно кричати), КВИЛИ́ТИ, СКИ́ГЛИТИ рідше. — Док.: прояча́ти, проквиля́ти, проквили́ти, проски́глити. Гуси ячать над землею (Б. Олійник); Вив вітер осінній, квилили сичі... (І. Словник синонімів української мови
  5. проквилити — Проквили́ти, -квилю́, -квили́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проквилити — ПРОКВИЛИ́ТИ див. проквиля́ти. ПРОКВИЛИ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОКВИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. Жалібно стогнати, стиха плакати; // перен. Видавати жалібну мелодію (про музичний інструмент). 2. Жалібно кричати (перев. про птахів). Словник української мови в 11 томах