прокинутися

Прокидатися, -даюся, -єшся

сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл.

1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118.

2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171.

3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокинутися — проки́нутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокинутися — див. прокидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокинутися — ПРОКИ́НУТИСЯ див. прокида́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. прокинутися — заговори́ла (проки́нулася) со́вість у кого, рідко у кому і без додатка. Хто-небудь став чесним, справедливим; кому-небудь стає соромно за свої вчинки. Фразеологічний словник української мови
  5. прокинутися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  6. прокинутися — ПРОКИ́НУТИСЯ див. прокида́тися. Словник української мови в 11 томах