1. Словник української мови Грінченка

проколихати

Проколиха́ти, -шу́, -шеш

гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проколихати — проколиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проколихати — ПРОКОЛИХА́ТИ, ишу́, и́шеш. Док. до колиха́ти. Повішу ще тії рукава – хай вітер проколише (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах