1. Словник української мови Грінченка

прокошувати

Прокошувати, -шую, -єш

сов. в. прокосити, -кошу, -сиш, гл. Прокашивать, прокосить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокошувати — проко́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокошувати — -ую, -уєш, недок., прокосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін. || Викошувати траву, збіжжя і т. ін. на певних ділянках масиву. 2》 тільки док., також без додатка. Косити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокошувати — ПРОКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що. 1. Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін. З трьох кінців [поля] косарі йшли один одному назустріч, прокошуючи широку смугу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. прокошувати — ПРОКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Косячи, звільняти певну ділянку, смугу від трави, збіжжя і т. ін. З трьох кінців [поля] косарі йшли один одному назустріч, прокошуючи широку смугу (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах