1. Словник української мови Грінченка

прокусити

Прокусити

см. прокушувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокусити — прокуси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокусити — див. прокушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокусити — ПРОКУСИ́ТИ див. проку́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. прокусити — КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прокусити — ПРОКУСИ́ТИ див. проку́шувати. Словник української мови в 11 томах