1. Словник української мови Грінченка

пропалювати

Пропалювати, -люю, -єш

сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пропалювати — пропа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пропалювати — -юю, -юєш, недок., пропалити, -палю, -палиш, док. 1》 перех.Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір. || Робити в чому-небудь дірку, отвір і т. ін. вогнем, чимсь розпеченим або їдким. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропалювати — ПРОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПАЛИ́ТИ, палю́, пали́ш, док. 1. що. Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір. Словник української мови у 20 томах
  4. пропалювати — ПРОЙМА́ТИ кого (про вітер, холод тощо — своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ) кому, ПРОБИРА́ТИ, ПРОНИ́ЗУВАТИ, НИЗА́ТИ рідше, ПРОШИВА́ТИ, ПРОПА́ЛЮВАТИ, ПРОПІКА́ТИ, ПРИПІКА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. пропалювати — ПРОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОПАЛИ́ТИ, палю́, пали́ш, док. 1. перех. Руйнувати або псувати що-небудь вогнем, чимсь розпеченим або їдким, роблячи діру, отвір. Словник української мови в 11 томах