1. Словник української мови Грінченка

проречистий

Проре́чистий, -а, -е

Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проречистий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  2. проречистий — -а, -е, заст. Те саме, що красномовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проречистий — ПРОРЕ́ЧИСТИЙ, а, е, заст. Те саме, що красномо́вний. Був він [цар] на язик проречистий, вимовний (І. Франко); Потоки проречистої, пишної хвали В новому дитирамбі [дифірамбі] потекли (М. Словник української мови у 20 томах
  4. проречистий — Проре́чистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. проречистий — ПРОРЕ́ЧИСТИЙ, а, е, заст. Те саме, що красномо́вний. Був він [цар] на язик проречистий, вимовний (Фр., XIII, 1954, 382); Потоки проречистої, пишної хвали В новому дитирамбі [дифірамбі] потекли (Рильський, Марина, 1944, 29); Вони були похмурі... Словник української мови в 11 томах