прорізувати
Прорізувати, -зую, -єш
сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорізувати — прорі́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
- прорізувати — -ую, -уєш і прорізати, -аю, -аєш, недок., прорізати, -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Ріжучи, робити в чому-небудь крізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін. || Ріжучи, проорюючи, продавлюючи, порушувати суцільність, монолітність чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорізувати — ПРОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПРОРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що. 1. Ріжучи, робити в чому-небудь наскрізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- прорізувати — ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати. Словник синонімів української мови
- прорізувати — ПРОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПРОРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Ріжучи, робити в чому-небудь крізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін. Словник української мови в 11 томах