проскавучати

Проскавуча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Провизжать (о собакѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проскавучати — проскавуча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. проскавучати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. проскавучати — -чить, док., розм. 1》 Док. до скавучати. 2》 Скавучати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  5. проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час. Словник української мови в 11 томах