проскавучати
Проскавуча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Провизжать (о собакѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проскавучати — проскавуча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проскавучати — див. сказати Словник синонімів Вусика
- проскавучати — -чить, док., розм. 1》 Док. до скавучати. 2》 Скавучати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час. Словник української мови в 11 томах