проскавучати
ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм.
1. Док. до скавуча́ти.
Проскавучав собака.
2. Скавучати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проскавучати — проскавуча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проскавучати — див. сказати Словник синонімів Вусика
- проскавучати — -чить, док., розм. 1》 Док. до скавучати. 2》 Скавучати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проскавучати — ПРОСКАВУЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до скавуча́ти. Проскавучав собака. 2. Скавучати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- проскавучати — Проскавуча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Провизжать (о собакѣ). Словник української мови Грінченка