проскакувати
Проскакувати, -кую, -єш
сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. МВ. І. 106. Як скочив — і проскочив тоті дві гори. Драг. 284.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проскакувати — проска́кувати 1 дієслово недоконаного виду пробігати; проїжджати проска́кувати 2 дієслово недоконаного виду скакати повз; проходити; пробиратися Орфографічний словник української мови
- проскакувати — див. проникати Словник синонімів Вусика
- проскакувати — I -ую, -уєш, недок., проскакати, проскачу, проскачеш і проскакаю, проскакаєш; наказ. сп. проскачи і проскакай; док. 1》 неперех.Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. 2》 тільки док., перех. Подолати навскач певну відстань. 3》 тільки док., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. без прям. дод. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
- проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. неперех. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. Словник української мови в 11 томах