проскакувати
проска́кувати 1
дієслово недоконаного виду
пробігати; проїжджати
проска́кувати 2
дієслово недоконаного виду
скакати повз; проходити; пробиратися
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проскакувати — див. проникати Словник синонімів Вусика
- проскакувати — I -ую, -уєш, недок., проскакати, проскачу, проскачеш і проскакаю, проскакаєш; наказ. сп. проскачи і проскакай; док. 1》 неперех.Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. 2》 тільки док., перех. Подолати навскач певну відстань. 3》 тільки док., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. без прям. дод. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
- проскакувати — ПРОСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСКАКА́ТИ, проскачу́, проска́чеш і проскака́ю, проскака́єш; наказ. сп. проскачи́ і проскака́й; док. 1. неперех. Пробігати або проїжджати навскач куди-небудь. Словник української мови в 11 томах
- проскакувати — Проскакувати, -кую, -єш сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. МВ. І. 106. Як скочив — і проскочив тоті дві гори. Драг. 284. Словник української мови Грінченка