простежити
Простежити, -жу, -жиш
гл. Прослѣдить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простежити — просте́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- простежити — див. простежувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати. Словник української мови у 20 томах
- простежити — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док. Словник синонімів української мови
- простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати. Словник української мови в 11 томах