простежити

просте́жити

див. простежувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простежити — просте́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати. Словник української мови у 20 томах
  3. простежити — ДОСЛІ́ДЖУВАТИ (піддавати щось ретельному науковому розгляду з метою пізнання, вияснення чогось), ВИВЧА́ТИ, ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, РОЗРОБЛЯ́ТИ, РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБРОБЛЯ́ТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСЛІ́ДЖУВАТИ рідше (встановлюючи хід розвитку, змін тощо чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  4. простежити — ПРОСТЕ́ЖИТИ див. просте́жувати. Словник української мови в 11 томах
  5. простежити — Простежити, -жу, -жиш гл. Прослѣдить. Словник української мови Грінченка